Структура інтерактивного уроку
Для економії часу на уроці і максимального ефекту уроку можна подавати інформацію в письмовому виді для попереднього (домашнього) вивчення. Наприклад, деякі уроки побудовані таким чином, що в книзі для учня є інформація достатня для виконання завдань, що читається до уроку. На самому уроці вчитель може ще раз звернути на неї увагу, особливо на практичні поради, якщо необхідно прокоментувати терміни або організувати невелике опитування. (Приблизно 10 % часу заняття).
Підведення підсумків, оцінювання результатів уроку
Ціль – рефлексія, усвідомлення того, що було зроблено на уроці (заході), чи досягнуті поставлені цілі, як можна застосувати отримане на уроці в майбутньому. Підведення підсумків бажано проводити у формі питань: що нового дізналися, яким навичкам навчилися, як це може бути корисним в житті. Крім того, можна задати питання і по проведенню самого уроку: що було найбільш вдалим, що не сподобалося, що потрібно змінити в майбутньому. Важливо, що самі учні (учасники) змогли сформулювати відповіді на всі ці питання. Для підведення результатів бажано лишити до 20% часу уроку (заходу).
Застосування інтерактивних технологій
Застосування інтерактивних технологій доцільне на кожному етапі особистісно-зорієнтованого уроку.
І етап орієнтації.
На цьому етапі важливу роль відіграє мотивація навчання, позитивна настанова на працю. Привабливість поставленої мети перетворює її в особистісно значиму мету для учня. Так виникає співпраця учителя та учнів. Спільна мета єднає їх.
Ефективними методами роботи на цьому етапі уроку є фронтальні технології інтерактивного навчання:
Цей прийом дає учням можливість вільно висловлюватись, відпрацьовувати вміння вільно говорити стисло і по суті.
Алгоритм дії:
1) Учитель формулює незакінчене речення.
2) Кожен учасник починає свої висловлювання із запропонованої формули.
3) Висловлювання не коментуються і не оцінюються.
4) Учні говорять по черзі не перебиваючи один одного.
5) Орієнтовані "незакінчені речення": Від цього уроку я очікую... З власного досвіду я знаю, що... Мені відомо, що... Я б хотів дізнатися про...
Мікрофон.
Ця технологія надає можливість швидко висловлювати власну позицію.
Алгоритм дії:
1) Учитель формує питання класу.
2) Учні по черзі беруть слово передаючи один одному "мікрофон". (Ручку, олівець тощо).
3) Учні висловлюються швидко, лаконічно (не довше 1 хв.)
4) Говорить той у кого в руках "мікрофон".
5) Висловлювання не коментуються, не оцінюються, не перериваються.
"Мозковий штурм".
Цей метод полягає у збиранні якомога більшої кількості ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого часу.
Алгоритм дії:
1) Проблемне питання записують на дошці або проектуються на екран.
2) Усі учасники висловлюють ідеї щодо вирішення проблем.
3) Один учень записує на дошці всі пропозиції.
4) Зібрані ідеї сумують, аналізують, розвивають колективними зусиллями.
5) Обирають ті ідеї, які на думку класу допоможуть розв’язати поставлену проблему.
"Порушена послідовність".
Цей метод дає можливість розвивати логічне мислення, сприяє орієнтації в темі, розділі, курсі навчального предмету. Сприяє актуалізації опорних знань.
Алгоритм дії:
1) Учитель записує п’ять або шість окремих фактів, подій, імен з аналогічної науки або причинно-наслідкового ланцюжка, кожен на окремому папірці.
2) Папірці перемішано.
3) Один за одним учні виходять до дошки і прикріпляють папір на його правильне місце.
4) Учень, що вийшов наступний може виправити помилку, якщо її допустили попередні учні.
5) Результати обговорюються колективно.
"Таблиця передбачення".
Методика передбачування за ключовими вправами використовується для того, щоб викликати зацікавлення та заохотити до активного учіння (читання, слухання) з метою кращого сприймання.
Алгоритм:
1) Учитель пропонує чотири ключові вирази.
2) Учні обдумують вирази, встановлюючи між ними логічні зв’язки.
3) Учні заповняють 1 і 2 графу таблиці.
4) Що на вашу думку дійсно станеться? | Які докази ви маєте? | Що сталося насправді?
5) Друга графа таблиці заповнюється на основі попередньо набутих знань.
6) Передбачення обговорюють колективно.
7) Третя графа заповнюється після набуття нових знань (етап 5 – контрольно оцінювальний)
8) Передбачення і дійсні події співставляються
"Вільне письмо".
Сам акт писання спонукає учнів до рефлексії, відкриває шлюзи творчості.
Алгоритм:
1) Учням пропонують писати впродовж п’яти хвилин, що спадає на думку, коли вони думають про дану тему.
2) Учням пропонують звернути увагу на те, яке значення для них особисто матиме виучувана темою
3) Після п’ятихвилинної роботи учитель оголошує, що ліміт часу вичерпаний, проте дає ще 1 хвилину для роботи, оскільки хороші ідеї часто приходять в останню мить.
ІІІ Етап проектування
Етап проектування дає можливість скласти план вивчення теми чи проблеми, намітити засоби її опанування для кожного учня.
Проект – це індивідуальна або групова учнівська робота над темою чи проблемою, форма якої обирається учнями з урахуванням їх здібностей та інтересів. Проект розвиває навички самостійної пошукової роботи, співпраці, творчої діяльності.
Алгоритм:
1) Вибір проблеми для дослідження.
2) Дослідження проблеми.
3) Аналіз інформації.
4) Вирішення проблеми.
5) Підготовка проекту до представлення.
6) Представлення матеріалів дослідження (опис, папка документів, реферат, інтерв’ю, газета, стінгазета, відеофільм, колаж, сценарій).
7) Обговорення та оцінювання проекту (етап контрольно-оцінювальний).
Орієнтовні проблеми для дослідження: Наш видатний земляк ; Історія моєї родини; Історія рідного міста; Музеї Хмельниччини.
ІV Етап організації виконання плану діяльності.
Забезпечує варіативність у виборі форм діяльності учня; диференціацію та індивідуальний підхід до потреб кожної особистості.
Для підтримки успішної діяльності учнів на цьому етапі уроку необхідні засоби підсилення пізнавального інтересу (творчі завдання, пошук альтернативних вирішень, формулювання проблемних завдань) кооперація учнів (робота в парах, групах), навчально-пізнавльні ігри, створення ситуації успіху.
Підсилена лекція.
Досвід показує, що традиційна лекція є недостатньо ефективною для засвоєння інформації, та обмеження щодо застосування одержаних знань. У підсиленій лекції певний час відводять на те, щоб учні займалися іншими видами діяльності (аналіз, дискутування, письмо). Така діяльність є більш продуктивною для набуття учнем практичних знань.
Алгоритм:
1) Підготовча стадія (актуалізація). Учитель дає список термінів і просить за 2-3 хвилини дати пояснення, як вони будуть пов’язані між собою.
2) Часткова лекція (10 – 15 хв.).
3) Узагальнення (рефлексія). Після першої частини лекції учитель просить учнів порівняти свої власні думки з тими, що були представлені в лекції.
4) Інша підготовча діяльність (актуалізація). Вчитель дає короткі завдання для виконання індивідуального або в парах (план, теза, таблиця).
5) Продовження лекції та подальше узагальнення (перевірка виконаної роботи)
6) Підсумовуюча робота (рефлексія).
Вчитель може запропонувати учням відповісти на відкрите запитання, пов’язане з головними моментами лекції. Можна запропонувати п’ятихвилинне есе, в якому учні зроблять висновок про один з пунктів, які вони вивчили на уроці та запропонують своє запитання, яке залишається відкритим до наступного уроку.
7) Лекція використовується тоді, коли необхідно повідомити великий обсяг інформації за обмежений час.
Корпоративне навчання.
Корпоративне навчання – це форма організації навчання у малих групах учнів, об’єднаних спільної навчальною метою. Корпоративне навчання відкриває можливості для співпраці та існування учнів, сприяє досягненню вищих результатів засвоєння знань і формування умінь.
Алгоритм:
1) 5-6 учасників – це оптимальна кількість для проведення обговорення в малій групі.
2) Під час роботи учні розподіляють між собою ролі:
3) Спікер (зачитує завдання групі, організовує порядок виконання пропонує учасникам висловитися по черзі, заохочує групу до роботи, підводить підсумки роботи, визначає доповідача).
4) Секретар (веде записи результатів роботи, як член групи генерує ідеї).
5) Посередник ((тайм кіпер) стежить за часом, заохочує групу до роботи).
6) Доповідач (чітко висловлює думку групи, доповідає про роботу групи).
7) Склад малих груп періодично змінюється. Учитель регулює процес формування груп (групи можуть бути однорівневі і різнорівневі, в залежності від поставлених завдань).
8) Вчитель проводить настановчий інструктаж (навчальні завдання, спосіб представлення результатів роботи, критерій оцінювання, розподіл джерел інформації, регламент часу).
9) Робота в групах. Вчитель спостерігає, консультує, контролює роботу груп.
10) Презентація результатів роботи (форми різноманітні: усна розповідь, діаграма, схема, історичний календар і т.д.).
Навчальна дискусія.
Навчальна дискусія підглиблює знання обговорюваної проблеми, сприяє розвитку критичного мислення, формує навички обстоювання своєї думки.
Алгоритм:
1) Висунення конкретного дискусійного питання, на яке немає однозначної відповіді.
2) Усі висловлювання учнів можуть стосуватися визначеної теми.
3) Аргументація, обговорення висунутої теми.
4) Точність, достовірність інформації.
5) Дискусія може завершитись як консенсусом, так і збереженням існуючих розбіжностей.
6) Толерантність.
7) Обов’язкове дотримання регламенту.
8) Для ведення дискусії вибирається ведучий, аналітик (займається постановою питань учасникам), секретар, спостерігач, тайм-кіпер.
Метод ПРЕС.
Метод ПРЕС навчає учнів виробленню і формуванню аргументів для дискусії.
Алгоритм:
1) Поясніть, у чому полягає ваша точка зору? (Почніть словами "Я вважаю, що...").
2) Поясніть на чому ґрунтуються докази (Починайте зі слів "Тому що ...").
3) Наведіть приклади на підтримку вашої позиції. (Наприклад, ...).
4) Зробіть висновок (Починайте зі слів "Таким чином ...").
V Етап контрольно - оцінювальний.
На цьому етапі реалізується механізм цінування, тобто вираження вчителям позитивного ставлення, задоволення з приводу діяльності учнів і її результатів. Конкретною допомогою учням є складений вчителем алгоритм самоаналізу:
1) Які завдання я ставив перед собою, вивчаючи тему (достатній рівень. середній чи високий)?
2) Яким чином був складений мій індивідуальний план, які види робіт були для мене найбільш ефективними?
3) Які знання мені вдалося отримати, які вміння, з яких джерел? (Розповідь учителя, допомога товариша, підручник, карта тощо).
4) Як би я визначив свою активність на уроці, свій рейтинг?
5) На яку оцінку я претендую та чому?
Таким чином, призначення особистісно орієнтованих технологій полягає а тому, що підтримувати і розвивати природні якості дитини, її індивідуальні здібності, допомогти в становленні її суб’єктивності, соціальності, культурної ідентифікації, творчої самореалізації особистості.
Етапи особистісно-зорієнтованого уроку
Окрім широкого застосування активних та інтерактивних форм учнівської діяльності, особистісно-зорієнтований урок вирізняється з-поміж інших обов'язковою наявністю в його структурі етапів мотивації, цілевизначення, рефлексії й оцінювання.
Мотивація, її роль за умов особистісно-зорієнтованого навчання надзвичайно зростає, адже завдання, яке стоїть перед учителем, — зробити виучуваний матеріал особистісно значущим для учня.
Цілевизначення. Вдалий урок, глибоке засвоєння теми, Ваш успіх як учителя неможливий без чіткого визначення цілей. Паче того, без визначення цілей не можна забезпечити якісного контролю за навчальним процесом.
Уже на самому початку опрацювання теми учень має дістати точну й конкретну відповідь на кілька запитань:
Навіщо йому потрібен виучуваний матеріал?
Які конкретні знання й уміння він здобуде після його опрацювання?
Як і коли перевірятиметься їхній рівень?
Очікувані результати. На основі вивчення теми (після цього уроку) учень зможе: пояснити..., розкрити..., назвати..., схарактеризувати..., визначити..., дискутувати..., аргументувати..., дати власну оцінку, обґрунтувати своє ставлення до..., проаналізувати... тощо.
Якщо цілі вивчення всієї теми визначені точно й конкретно, зробити це щодо окремого уроку буде нескладно.
Безпосередньо на уроці:
- оголошується тема, проводиться її аналіз;
- учні ознайомлюються з очікуваними результатами та способами оцінювання їх;
- повідомляється, що наприкінці уроку учні мають проводити рефлексію своєї діяльності, осмислення до сягнень і невдач.
Навички цілевизначення виробляються в учнів протягом тривалого часу на спеціально відведених для цього уроках і впродовж усіх наступних. Насамперед це ознайомлення із самим поняттям і усвідомлення важливості оволодіння відповідними уміннями для успішної діяльності в будь-якій сфері (на останньому моменті наголошуємо особливо — це стане значним стимулом для школяра).
Наступний крок — визначення різних видів цілей і способів їх діагностики.
Нарешті — вироблення практичних умінь.
Визначені цілі неодмінно записуються в учнівські зошити!
Рефлексія. На неї методисти радять відводити від 5 до 15 хвилин, упродовж яких учні обговорюють хід роботи, аналізують здобуті результати, труднощі й шляхи їх подолання, досягнення намічених цілей, участь кожного в спільній діяльності, осмислюють свої відчуття, порівнюють їх з відчуттями й міркуваннями однокласників.
Рефлексія тісно пов'язана з цілевизначенням і оцінюванням, адже для успішного проведення цих етапів учень повинен чітко знати критерії своєї діяльності, орієнтуватися в поставлених цілях.
Критерії оцінки бажано доводити до відома не тільки дітей, а й їхніх батьків.
Результати рефлексії, як і цілі уроку, відображаються в учнівських зошитах!
Оцінювання. В умовах особистісно-зорієнтованого навчання на уроці оцінюються рівень навченості учнів (традиційне виставлення оцінки за знання), рівень научуваності (навчальні можливості), рівень особистісного зростання.
Процес оцінювання включає:
- визначення критеріїв оцінювання;
- ознайомлення школярів з видами самооцінки (адекватна/неадекватна, загальна/детальна тощо);
- вироблення вміння оцінювати й самооцінювати завдяки вправлянню в цьому видові діяльності.
Такі форми роботи, як самооцінка, взаємооцінка (в парах і групах), порівняння самооцінки й оцінки, виставленої вчителем та однокласниками, тощо, — передбачаються в календарному й поурочному планах. Наголошую, оцінювати треба не тільки результати навчання, а й шлях до результату — хід розумових операцій (з чого почав? які дії виконував? як міркував? тощо).
Для вироблення навичок оцінювання добре прислужиться взаємоперевірка домашніх завдань, рецензування усних відповідей, письмових робіт однокласників (воднораз це значно заощадить сили й час самого вчителя). Зрештою учень переходить до самооцінки власної відповіді, розказаного напам'ять вірша тощо.
Научуваність школяра визначаємо на початку й наприкінці навчального року на основі аналізу його діяльності:
А ще складаються діагностичні карти, освітні характеристики, ведуться учнівські щоденники досягнень.
Цікавою новацією є формування "портфеля досягнень", куди учень складає письмові роботи, розробки, малюнки, одне слово, все, що показує його "шлях у науці" та рівень досягнень.
Наприкінці року (семестру) зібраний матеріал учень аналізує, систематизує і проводить рефлексію власної навчальної діяльності та оцінює її результативність.
Загалом же оволодіння навичками оцінювання й самооцінювання, участь у цьому процесі всього учнівського колективу, гласність оцінки повинні зменшити конфліктність навчання, суб'єктивізм, створити ситуацію успіху, формувати позитивну Я-концепцію особистості.
І насамкінець про діагностику особистісних якостей. Вона проводиться на початку та наприкінці навчального року і складається з трьох частин:
